►► Пам'ятка учневі із засвоєння навчального матеріалу

1.    Налаштуй себе на засвоєння знань: дізнавшись тему, спробуй самостійно визначити зміст і обсяг інформації. Створи собі робочий настрій, підготуй усе необхідне для сприйняття і конспектування.

2.     Слухай активно: роби записи плану, основних висновків, цікавих фактів, а також питань, що в тебе виникли.

3.    Зберігай уважність і активність протягом усьо­го уроку. Якщо втомився, включися в загальну психологічну розрядку, яку зазвичай створює вчитель. Якщо цього не відбулося, спробуй у найбільш зручний момент на кілька секунд розслабитися: обпертися на спинку стільця, зробити кілька глибоких видихів, виконати вправи для пальців і т. ін.

4.     Якщо тобі нецікаво слухати, намагайся активі­зувати свою увагу шляхом коригування й допо­внення повідомлень учителя або однокласника своїми міркуваннями і прикладами, роблячи це, звичайно, не вголос.

5.     Після уроків переглянь законспектований мате­ріал і, якщо необхідно, уточни і розшир його за рахунок самостійної роботи з підручником.

Такий прийом добре закріплює в пам'яті отри­ману інформацію. Гарне засвоєння матеріалу забезпе­чується не багаторазовим і незмінним повторенням, заучуванням, а активною роботою над матеріалом. Перед вивченням необхідно відтворювати в пам'яті той матеріал, на який доведеться спиратися, залу­чати учнів до самостійного «перевідкриття» знань.

►► Як готувати домашнє завдання

1.    Усвідом важливість і мету домашньої роботи, викликай у себе інтерес до цієї роботи, засто­суй прийом самонавіювання. Потри руки, ніби відчуваючи задоволення, посміхнися (це най­головніше) і скажи собі: «Мені дуже хочеться добре підготуватися до майбутніх уроків».

2.     Якщо прийом самонавіювання не спрацював, то залишається тільки одне: силою волі примусь себе сісти за стіл.

3.     Дотримуйся правил навчальної роботи:

*       приступивши до роботи, не дозволяй собі відволікатися від неї;

*      усні завдання чергуй із письмовими;

*       виконавши завдання з якого-небудь предме­та, переходь до предмета, відмінного від по­переднього (математика — історія — фізика);

*       почни з легкого завдання, якщо ти повільно втягуєшся в роботу;

*       нераціонально готуватися лише з тих пред­метів, із яких тебе повинні викликати.

4.     Не можна механічно заучувати текст: основа запам'ятовування — розуміння. Читаючи, ви­діляй головні думки, згадуй раніше вивчене, вичлени конкретні приклади, факти, з'ясуй значення незнайомих слів, склади план.

5.     Текст не читай кілька разів поспіль, а перека­зуй. Матеріал краще запам'ятається, якщо він закріплений у пам'яті в той же день.

6.     Якщо не можеш розв'язати задачу — не хви­люйся. Відклади її, а через деякий час візьмися за неї знову і тобі пощастить.

7.     Використовуй усе багатство підручника: звер­тайся до змісту; пам'ятай, що головні положен­ня виділяються курсивом, розрядкою, «напів­жирним» шрифтом; розглянь ілюстративний матеріал, користуйся довідковим матеріалом; прочитай питання перед вивченням матеріалу, а потім дай відповіді на них.

8. Займися самоконтролем — сам перевір виконан­ня д/з. Цінний прийом самоконтролю — переказ вивченого матеріалу; головна форма самоконтро­лю — застосування отриманих знань на практиці.

►► Як розвивати увагу

1.    Привчай себе працювати в різних умовах, на­віть у шумній і відволікаючій обстановці.

2.    Вправляйся в одночасному спостереженні кіль­кох об'єктів.

3.    Тренуйся в перемиканні уваги.

4.     Розвивай у себе силу волі. Дотримуйся прин­ципу «потрібно», а не «хочу».

5.    Чергуй легкі і важкі справи, цікаві і нецікаві.

6.    Тренуй свою здатність до зосередження.

Постава, стан м'язів пов'язані з увагою. Чим біль­ше ти зібраний, тим більше уважний. В індійських племенах дітей вчать сидіти тихо і дивитись, коли не­має на що дивитись, слухати, коли навколо тихо. Це вважається найважчим випробуванням. Спробуй і ти.

Перед тим як заснути, пригадай усі події дня, що минув. Починати потрібно з пригадування не­великих відрізків часу, але спробувати пригадати все в усіх подробицях.

►► Як тренувати пам'ять

1.    Спочатку навчися концентрувати увагу. Слабка пам'ять — це нерідко слабка увага.

2.    Тренуй зорову пам'ять, намагаючись перед сном якомога яскравіше уявити деталі денних вра­жень. Вдивляйся в обличчя і намагайся потім пригадати деталі.

3.    Тренуй слухову пам'ять. Спробуй повторити ска­зане диктором з інтервалом у кілька секунд, як це робить перекладач-синхроніст. Учи напам'ять вірші, нехай невеликі уривки, але щодня.

►► Як розвивати мислення

1.    Хочеш бути розумним — навчися розумно за­питувати, уважно слухати, спокійно відповідати і мовчати, коли немає що сказати.

2.    Знання не можна набути без мислиннєвих зу­силь, але і саме мислення неможливе без знань. Розвивати мислення — це означає насичувати свій розум знаннями. Джерела знань можуть бути різноманітними: школа, книги, телебачен­ня, люди. Вони дають інформацію про пред­мети та явища, про людину.

3.    Мислення починається з питань. Усі відкриття зроблено завдяки питанням «Чому?» і «Як?». Вчися ставити питання і шукай відповіді на них. Мислення активізується тоді, коли готові стан­дартні рішення не дають можливості досягти бажаного результату. Тому для розвитку мис­лення важливо формувати в себе вміння бачи­ти предмет або явище з різних боків, помічати нове в звичному.

4.     Здатність помічати в предметі або явищі різні ознаки, порівнювати між собою предмети або явища — необхідна властивість мислення. Чим більшу кількість ознак, сторін об'єкта бачить людина, тим більш гнучке і досконале її мислення. Це вміння можна тренувати в іграх на кмітливість, у рішенні логічних задач і голо­воломок.

5.    Мислення й мова нерозривні. Обов'язкова умо­ва розвитку мислення — вільне викладення прочитаного, участь у дискусіях, активне вико­ристання писемної мови, переказування іншому того, що не до кінця розумієш сам. Мислення — найскладніша робота. Для її ви­конання необхідна організованість, добре роз­винена увага і пам'ять, спостережливість, пра­цездатність.

Щоб працювати над собою, навчати себе, перш за все необхідно вивчити самого себе. Що ж вивча­ти в самому собі й чого самого себе навчатися? Ко­рисно знати свої сильні і слабкі сторони, навчитися ширше використовувати свої сильні якості й пере­борювати слабкі шляхом систематичного тренування.

►► Вивчення самих себе

1.    Тест «Сова — жайворонок».

2.    Тест «Яка ваша пам'ять».

3.     Визначення коефіцієнту пам'яті.

4.     Визначення обсягу уваги.

5.     Перевірка спостережливості, вміння аналізувати.

(Див. Управління школою. — 2004. — № 33(81). — С. 21-22).

►► Рекомендації учням

Варто навчитися ширше використовувати свої сильні сторони й переборювати слабкі шляхом сис­тематичного тренування. Необхідною умовою успіш­ного формування тих або інших умінь є прагнення самого учня до пізнання. Тому необхідно створити позитивну мотивацію для виконання розумових і практичних дій.

Але як розвивати у школяра бажання самостій­но виконувати кожну вправу на уроці або вдома, як сформувати прагнення до пізнання?

Розв'язання цих і подібних питань багато в чо­му залежить від уміння вчителя утримувати увагу учнів. Саме творчі, причому посильні завдання, найбільш міцно утримують увагу школярів.

Робота вчителя повинна бути спрямована са­ме на формування інтелектуальних умінь школя­рів шляхом організації певним чином навчальної діяльності (навчити учнів учитися, прищеплювати їм уміння самостійно одержувати й застосовувати знання, самостійно працювати).

Іноді учні (особливо старшого шкільного ві­ку) звертаються до класного керівника за порадою щодо можливостей підвищення якості навчання. Як правило, такі старшокласники вже мають певні життєві плани, уявлення про свою майбутню про­фесію та про вимоги, які ставить вона до спеці­аліста. Класний керівник може порадити своєму вихованцеві орієнтовну програму розумового само­виховання, ознайомивши його з такою пам'яткою.

» Пам'ятка з самоосвіти (старшокласникам)

1.    Постав собі завдання самостійно поліпшувати якість свого навчання, проявляй при цьому не­ухильну наполегливість.

2.     Спробуй уявити, які особистісні якості тобі мо­жуть бути потрібними в самостійному житті. Подумай, які з цих якостей ти можеш сфор­мувати в себе під час навчання?

3.     Проаналізуй індивідуальні особливості вико­нання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:

*      Для чого ти навчаєшся (які мотиви навчання)?

*       Чи вмієш ставити перед собою навчальне за­вдання і самостійно його вирішувати?

*       Як ти зазвичай контролюєш себе в проце­сі виконання домашнього завдання, у кінці, коли все зробиш, чи плануєш очікуваний результат?

*       Чи довго можеш лишатися працездатним?

*       Коли протягом дня ти працюєш продуктивніше?

*       Чи вмієш зосереджуватися на навчальних завданнях, коли тебе відволікають; чи на­магався утримувати свою увагу?

*       Яким чином ти запам'ятовуєш матеріал, які прийоми при цьому використовуєш?

*       Які недоліки твоєї навчальної діяльності мо­жуть тобі заважати в самоосвіті?

Спробуй скласти план своєї самоосвіти, відпо­відаючи на вищенаведені питання.

Що потрібно врахувати:

1.    Засвоюй прийоми запам'ятовування на опрацю­ванні в свідомості навчального матеріалу. Формуй і тренуй у собі якості культури розумової праці:

*       конспектувати, записувати тези;

*       самостійно знаходити необхідну інформацію в підручнику та запам'ятовувати її;

*       робити картотеку додаткових відомостей з навчального предмету.

2.     Регулярно користуйся самоперевіркою домаш­нього завдання.

» Виховання та самовиховання

Навчання в школі спрямоване не тільки на зба­гачення знань учнів, формування інтелектуальних умінь школярів, а й на реалізацію виховної функції, яка передбачає формування в учнів уміння відпо­відально й зосереджено працювати, застосовувати засоби контролю й самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, акуратнос­ті, вироблення позитивних рис, волі й формування характеру тощо.

Застосування виховних засобів здійснюється з початку вступу дітей до школи. З віком значно зба­гачується свідомість дітей, вони багато дізнаються про інших і про себе, починають цікавитися рисами характеру товаришів і власними, усе більше замис­люються над тим, чи відповідають вони вимогам, поставленим перед ними дорослими й товаришами. На цій основі в них виникають нові, дуже важливі почуття задоволення чи незадоволення собою, по­чуття власної гідності, честі, прагнення стверджува­тись у своїх силах. Тому виникає необхідність вдо­сконалювати себе, формувати в собі такі риси, як відповідальність, уважне ставлення до іншого, дис­циплінованість; навчитись керуватись у своїх взає­минах не лише почуттями, а й моральними нормами.

Завдання вчителів, батьків допомагати дітям в їхньому самовихованні. Адже щоденний звіт пе­ред собою, згадка про прийняття рішення вихову­вати себе або дане товаришам слово стати кращим, побоювання втратити їхню довіру, дружбу допома­гають багатьом дітям досягти мети.

►► Поради дітям із самовиховання

Самовиховання — це систематична та свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в со­бі бажаних розумових, фізичних, моральних, есте­тичних якостей, позитивних рис, волі й характеру.

1.   Коли берешся за будь-яку справу, подумай, який результат повинен отримати.

2.   Записуй залежно від важливості свої терміно­ві справи, які маєш виконати протягом тижня, дня, берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або дня залишаються невиконаними 1 або 2 за­планованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень (день).

3.   Візьми собі за правило обов'язково аналізувати, чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини зволікань.

4.   Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Берися за вико­нання запланованого одразу ж без зволікань.

5.   Не роби жодних попускань, навчися своїм по­милкам відповідати коротко, але твердо «ні!».

6.   Навчися собі наказувати, будь до себе непохит­ним, але став перед собою завдання реальні, у жодному разі «не заривайся», бо не спрацює твій внутрішній наказ «так треба», «я мушу».