Причини травмування дітей
Причина 1. Поведінка самої дитини, яка отримала травму
Ця причина поділяється на такі підгрупи:
- низький рівень сенсомоторного розвитку дитини. До травмування призводять низький рівень координації рухів, невміння володіти своїм тілом, а також відсутність необхідних навиків при виконанні певних дій;
- відсутність або недостатність знань про небезпеку, про можливі наслідки вибраного варіанту дій;
- зневажання відомою небезпекою через більш сильний мотив, наприклад, через бажання справити враження на значимих для дитини людей;
- втома, емоційне збудження, ігровий раж, спортивний азарт та інші психофізіологічні стани, які впливають на успішність плину тієї чи тієї діяльності. Основну частину травм цієї підгрупи становлять травми, отримані в рухливих іграх. При цьому нерідко сильну дезорганізувальну дію на поведінку дитини справляє бажання досягти найкращого результату, а також змагальний характер гри, нові завдання, що виникають зненацька, та небезпечні ситуації, в яких потрібно швидко й самостійно прийняти рішення.
Причина 2. Дії однолітків, які оточують дитину
Найчастіше діти травмують одне одного під час гри (біг і наштовхнувся; підліз під гойдалку, що розкачувалася, тощо). Але особливу увагу мають привернути випадки, пов’язані з поведінкою, яка містить елементи фізичного насилля до інших дітей, а іноді й з цілеспрямованим бажанням завдати болю, продемонструвати свою фізичну перевагу.
Причина 3. Дії дорослих, які оточують дитину
Йдеться про дії дорослих, зокрема батьків, які призводять до виникнення травмонебезпечної ситуації, а згодом і до травмування дитини. Найпоширенішою помилкою дорослих (вихователів, батьків) є недостатній догляд за дітьми у різних ситуаціях (на воді, на дорозі, на ігровому чи спортивному майданчику тощо), відсутність контролю за їхньою поведінкою. Ще одна помилка дорослих — незабезпечення безпечного середовища для дітей.
Дорогі батьки!
Багато шкоди народному господарству, особистим інтересам і життю громадян завдають пожежі. Отже, не зайвим буде ще раз нагадати батькам: ховайте сірники від дітей. Звичайно, дуже добре виховувати у дітей самостійність. Але велику помилку роблять ті, хто доручає дитині дивитися за піччю чи газовою плитою. У кращому разі, дитина забуде про доручення. А це теж призведе до лиха. Перш ніж довірити дітям вмикати електричні прилади, розпалювати газові плити і т.д. необхідно навчити їх як це робити.
Хто винен у тому, що дитина підпалила хату чи скирду, що малюк став жертвою своїх чи пустощів інших дітей! Винні ,насамперед, ми, дорослі. Батьки зобов'язані навчити своїх дітей правилам поведінки з вогнем, розповісти про те, до чого може призвести необережне користування сірниками. Слід пам'ятати, що сірники необхідно зберігати у місцях недоступних для дітей.
Практика показує, що пустощів з вогнем майже не буває там, де діти зайняті у різноманітних іграх, гуртках, у художній самодіяльності.
НЕ ПРОХОДЬТЕ ПОВЗ ДІТЕЙ, ЯКІ ГРАЮТЬСЯ З ВОГНЕМ!!!
ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
для дітей старшого дошкільного віку
Категорично забороняється:
· Гратися з сірниками.
· Запалювати папір або інші предмети і переносити вогонь.
· Без догляду дорослих запалювати вогнища із сухого листя, сміття.
· Вибирати вугілля під час горіння його в печі.
· При відсутності дорослих вмикати електроприлади.
· Класти іграшки та інші предмети на запалені плити або увімкнуті електроприлади.
· Запалювати легкозаймаючі речовини і перевіряти можливості їх загорання.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ
СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ:
Якщо виникла пожежа в приміщенні, не треба лякатися і ховатися.
Якщо пожежа виникла в домашніх умовах і вогонь невеликий, потрібно швидко загасити його водою, накрити ковдрою або засипати піском.
Якщо в приміщенні з’явилось багато диму, слід пробиратися до виходу повзком.
Якщо в приміщенні є менші діти, треба негайно винести їх на вулицю.
Не гаючи часу потрібно повідомити про пожежу когось із сусідів або інших дорослих.
Якщо під час пожежі не має поблизу нікого з дорослих, дитина повинна сама викликати пожежну команду. Для цього потрібно набрати номер 101 та повідомити місце пожежі (назвати своє прізвище, ім’я, вулицю, номер будинку і квартиру)
