Разом з комп'ютеризацією з'явилися також негативні наслідки цього процесу, який впливає на соціально-психологічне здоров'я дітей і підлітків. Найпоширенішим з них є явище комп'ютерної залежності.

Термін «комп'ютерна залежність» з'явився в 1990 році. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емоційної «наркоманії», спричиненої технічними засобами. Головний зміст комп'ютерної залежності в тому, що комп'ютер починає керувати людиною. З часом для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а процес, у якому втрачається контроль над часом.

ПЕРШІ ОЗНАКИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ДИТИНИ:

• пропуски шкільних занять через комп'ютерну гру вдома або відвідування комп'ютерного клубу;

• просиджування біля комп'ютера у нічний час;

• приймання їжі під час комп'ютерної гри;

• асоціювання себе з героями комп'ютерних ігор;

• відсутність інших захоплень, крім комп'ютерних ігор;

• віддавання переваги комп'ютерним іграм, а не спілкуванню;

• загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками і однолітками, інших захоплень;

• — дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп'ютер зламався;

• —конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп'ютером.

  Підлітковий вік—це період формування цінностей, розширення соціальних контактів, а залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп'ютером. В результаті цього в таких дітей спостерігаються відсутність життєвого досвіду, інфантилізм у вирішенні життєвих питань, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, соматичні порушення (зниження гостроти зору, підвищена втомленість, порушення постави тощо), звуження кола інтересів, прагнення створити особистий світ, втеча від реальності.

   Замість подолання труднощів дитина поринає у комп'ютерну гру. Там у грі, їй добре: вона сильна, смілива, озброєна, успішна... Але час, проведений за грою, не робить її сильнішою і успішнішою в реальному житті, тому, повертаючись із віртуального світу в реальний, вона відчуває дискомфорт, слабкість і беззахисність. І тому їй неодмінно хочеться повернутися туди, де вона —переможець. «Помилки», які підліток не може виправити в житті з та-коюжлегкістю, якугрі, викликають у нього різні легкі психічні відхилення в емоційному плані—від агресії до депресії від повного протиставлення себе світу до замкненості в собі.

 Головною причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми. Більше схильні до комп'ютерної залежності діти, чиї батьки працюють за кордоном, часто від'їжджають у відрядження, а також діти успішних бізнесменів. Тобто цю схильність мають діти, батьки яких через надмірну трудову зайнятість не можуть приділити їм достатньої уваги, а часто намагаються якось матеріально компенсувати свою відсутність. Але, як відомо, спілкування з батьками для дитини не можуть замінити ні дорогі іграшки, ні речі, які купують їм батьки на знак відшкодування дефіциту уваги.

 Отже, комп 'ютер спочатку компенсує спілкування з батьками, а потім вони стають «незначущими» в житті підлітка.

  За результатами спостережень виявлено, що у більшості випадків залежними стають діти з неадекватною самооцінкою (заниженою або завищеною). Часто таким дітям важко спілкуватися з однолітками, коло яких не завжди сприймає дитину такою, якою вона є. Дитині набридає доводити одноліткам, якою вона є насправді, і вона поринає у віртуальний комп'ютерний світ, де отримує можливість реалізуватися зі всіма своїми вадами, комплексами і амбіціями.

Комп'ютерна залежність дитини обумовлена і схильністю до інших видів залежностей батьків дитини (алкогольної, наркотичної, тютюнової, залежності від азартних ігор), що може передаватися на генетичному рівні.

Коли вдома немає комп'ютера, а грати дитині хочеться, вона іде до комп'ютерного клубу. І якщо батьки вдома мають можливість прослідкувати, у що і як довго грає дитина, то працівників клубів це, як правило, не турбує.

Також відомі випадки, коли захоплення комп'ютерними іграми призводили до порушення закону: крадіжок грошей, озброєних нападів на людей. Таким чином, підлітки намагаються бути схожими на улюблених комп'ютерних героїв.

ЩО МОЖЕ ВБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ПОЯВИ В НЕЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ?

Відповіддю на це запитання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ, тоді дитина буде захищена від комп'ютерної та інших видів залежностей.

Отже, для дітей важливим є:

—яскраве, насичене, цікаве життя;

— можливість відчувати азарт і ризик;

— можливість виражати агресію прийнятним способом;

—можливість грати і реалізовувати свою цікавість;

—можливість повноцінно спілкуватися з батьками й однолітками.

Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

1.Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2.Не дозволяйте дитині у віці 3—5 років грати у комп'ютерні ігри.

3.Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв комп'ютерної гри, ЗО хв заняття іншими видами діяльності.

4.Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

5.Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.

6.Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7.Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

8.Помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

9. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютерне повинен стати компенсацією.

10. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті

кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо) і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.

Якщо ви помітили ознаки залежної комп'ютерної поведінки у дитини, дотримуйтесь рекомендацій:

1.Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися. Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які вона приносить від знайомих.

2.Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.

3.Обмежуйте час роботи за комп'ютером. Різко забороняти працювати на комп'ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні дні і три у вихідні. Обов'язково з перервами.

4.Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).

5.Не дозволяйте дитині розважатися в комп'ютерному клубі вночі.

6.Навчайте дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування.

7.У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.

Комп'ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині та підлітку рости в цьому світі, з комп'ютерним бумом. Обмежити дитину у роботі з комп'ютером означає викликати в неї неадекватну реакцію.

Якщо батько замість спілкуватися з дружиною сидить перед дисплеєм комп'ютера, якщо матері легше поринути у переживання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то не слід очікувати від дитини іншої реакції на комп'ютер або телевізор. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації та комунікації. Біда в тому, що самим дорослим зручно замінити ними спілкування з дитиною.

Рецепт від будь-якої деструктивної залежності (комп'ютер, телевізор, алкоголь або наркотики) — повноцінне і гармонійне спілкування всіх членів сім'ї, їхня взаємна любов.