У День партизанської слави у навчальному закладі відбулася історико – літературна конференція “Рядки, обпалені війною”.

   70 років віддаляють нас від священного слова “Перемога”! Але й донині війна залишилась у спогадах, ранах і нагородах фронтовиків. А для матерів і вдів вона – у скорботі й надії про місця загибелі й поховання їхніх синів і чоловіків .

  Для юного покоління війна – у вічно незгасній пам`яті, бо пам`ять – частина нашого духовного життя.

  Поклонитися невмирущому подвигу воїнів – визволителів у роки Великої Вітчизняної війни та війни в Афганістані зібралися учні та вчителі Чигиринського НВК 1-3 ступенів №3. У День партизанської слави у навчальному закладі відбулася історико – літературна конференція “Рядки, обпалені війною”.

   Укотре переконуєшся у незвичайній силі Слова. Припинені, із завмиранням маленьких сердець, слухали діти запрошених гостей

  Факти історії перемішалися з людськими емоціями, сіючи у душі юних слухачів відчуття любові до рідної землі. Розповідь директора школи, учителя історії Захарченко Р.Д. про світові війни, до ювілейних дат початку 1 та 2 світових війн  супроводжувалась документальними кадрами та відеозаписами із виконанням пісень Л.Утьосовим та К.Шульженко, нашої землячки.

  Спогади, історичні факти про ті часи зібрані у багатьох книгах. Бібліотекар районної дитячої бібліотеки Стусенко О.М. ознайомила присутніх із підбіркою книг про партизанський рух на Чигиринщині. Адже Чигиринська земля славиться не лише героїчним минулим козаччини, а й нескореністю партизан Холодного Яру.

  Не залишили байдужими слухачів вірші поета – земляка О. Петриченка, які прозвучали у виконанні Черноус А., Хоменко Д., Корнієнко А., учениць 9 класу.

  Тривога і біль за наслідки війни цими мотивами пройнята поезія Ліни Костенко “Постораль ХХ сторіччя”. Трагічні переживання матері, жінки звучали з уст вчителя української мови та літератури Прокопенко Г.П.

  У якій би країні не йшла війна, вона несе горе, розруху, калічить людські душі. Про це говорив воїн – афганець Захарцев П.П. Звертаючись до дітей, він сказав: “Немає ріднішої і кращої землі ніж та, де ви народилися. Бережіть її, шануйте, умійте захищатися”! Пісні, написані під час війни в Афганістані, звучали у виконанні воїна – афганця Захарцева П.П. та учениць 9 класу Черноус А., Кулинич А., Марченко І.

  Сьогодні Україна знову втягнута у братовбивчу війну. Гинуть наші рідні: батьки, діти, брати й сестри. Наших дітей не залишать байдужими події, розгорнуті терористами в Криму та на Сході. Вони зачитуються поезією, яка часто друкується на шпальтах місцевої преси. Діти із задоволенням переглянули кадри хроніки, які облетіли весь світ, коли наші воїни, вирвалися із оточення біля Криму і співали пісню “Воїни світла”.

  Війни рано чи пізно закінчуються, але рани у людських душах ніколи не заживають, і продовжуює жевріти бодай маленька надія на повернення, найрідніших, найдорожчих людей.

  Віра, надія й любов живуть у чистих людських серцях зігрітих рядками поезій, обпалених війною.

                                                                              Проненко І.А.

                                                                              шкільний бібліотекар